.







2014-й

Геть – від Стрия до Самбора –
В кожній третій хаті –
Стрес. Валізи, коци, збори –
Можна звар’ювати!

«Тату, їдете у Київ?
Кажіть просто в очі .»
Дим з росою очі виїв.
Бесіда си точе.

«Сорок пачок «Верховини».
Квиток залізничний.
– «Прізвище-йм’я донині?».
– «Пиши: «Пересічний».

На майдані, на Майдані –
«Ой, не ходи, Грицю..» –
Бо настали дні останні –
Бо дістанеш в пицю.

Рідна мова. Дим гумовий.
Розпач. Натовп плине.
Там не змерзнеш - всі умови! –
Палаючі шини!.

– «Бисте всі повиздихали!», -
Шиї – як жирафи.
– «Нічого не видко – але
Шлях би його трафив!.».

Водохреща. Водомети –
Кати!, на морозі!..
Кажуть про якісь прикмети
У Кривому Розі.

– «Прошу не перекривати
Проїжджу частину!», –
Чорна б люта кров залляла
Тебе, нелюдину!

В тлумі, галасі, тумані –
Куля полювала.
На небесному Майдані –
Валгала, Валгала!.

– «Не барись. Летиш, чи ні?», –
Сотня відлетіла
Від людей, від метушні –
Як душа від тіла.

Я лежу в онкологічнній –
Попав в тарапати –
Незнайомій і незвичній
Німецькій палаті, -

В ліжку, з пультом у правиці –
Крапельниця зліва –
В смутний час, в сумному віці.
Ще й лютнева злива

Мочить за вікном Європу.
Що то є за зими?!.
Хочеш – «кріп» бери для рими,
А хочеш – «укропу»?.

Променіють метастази.
Годі сумувати.
Вчуся впевненість наразі
Випромінювати.

В телевізорі тривога:
То Майдан палає.
Нема іншої дороги:
Так, чи так – програєм.

Дасьться чути – як там буде.
Борітеся, люде!
Метастази – геть повсюди.
Гірше вже не буде.


05.07. 2019